|
Страница 7 из 18
Розділ VI
СУДОВІ ВИТРАТИ
(Назва розділу у редакції
Закону України від 21.06.2001 р. N 2539-III)
Стаття 44. Склад судових витрат
Судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР;
у редакції Закону України від 21.06.2001 р. N 2539-III)
Стаття 45. Державне мито
Позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 21.06.2001 р. N 2539-III,
від 22.05.2003 р. N 850-IV)
Стаття 46. Сплата державного мита
Державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
В разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.
До заяви про збільшення розміру позовних вимог додається документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, за винятком випадків звільнення від сплати цього мита, відстрочки або розстрочки його сплати.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 30.06.93 р. N 3345-XII,
від 21.06.2001 р. N 2539-III)
Стаття 47. Повернення державного мита
Державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.
Стаття 471. Визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
(Доповнено статтею 471 згідно із
Законом України від 21.06.2001 р. N 2539-III)
Стаття 48. Визначення розміру сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи та послуги перекладача
Витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.
Судовим експертам і перекладачам відшкодовуються витрати, пов'язані з явкою до господарського суду, в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
від 21.06.2001 р. N 2539-III)
Стаття 49. Розподіл господарських витрат
Державне мито покладається:
у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.
Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із
законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР,
від 21.06.2001 р. N 2539-III)
|
